Довічне для корупціонерів: чи варто владі питати народ

В рейтингу сприйняття корупції від Transparency International станом на 2020 рік наша країна займає лише 126 місце з 180. Водночас починаючи з 2014 року Україна здійснила ривок і перестрибнула з 144 (в 2013 році) на найвище на даний момент 120-е місце в 2018.

Сприяли цьому і побудова антикорупційної інфраструктури, що включає в себе НАБУ, САП і НАЗК, і посилення покарання за економічні злочини. На цей час деякі з них, наприклад присвоєння майна і отримання неправомірної вигоди, підпадають під ознаки особливо тяжких і загрожують для порушників 12 роками тюрми.

Володимир Зеленський вважає, що цих заходів недостатньо, і саме тому питання боротьби з корупцією буде винесено першим у всеукраїнському опитуванні, яке пройде разом з місцевими виборами 25 жовтня.

"Сьогоднішня держава не може дозволити собі навіть мінімально терпіти корупцію", – пояснюється мотивація президента в повідомленні прес-служби його Офісу.

ОП підкреслює, що опитування не матиме прямих юридичних наслідків, але дозволить почути "голос народу". Опитані РБК-Україна правозахисники і юристи попереджають, що, слухаючи цей "голос" в таких делікатних питаннях, держава вступає на дуже слизький шлях.

Жага покарання

"Це абсолютно безперспективне і безглузде питання. Це як раз з тих питань, які взагалі не рекомендується виносити на всенародні опитування та референдуми. Вони підживлюють ниці інстинкти в людей. Інстинкти, які пов'язані з помстою, ненавистю і тому подібним", – пояснює голова "Харківської правозахисної групи Євген Захаров.

З ним згоден і виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко. Він зазначає, що раніше український народ, наприклад, запитували про необхідність смертної кари та її підтримала більшість.

"Коли в Україні вводили мораторій на смертну кару, то опитування показували, що 75% населення за те, щоб залишити такий вид покарання. Тому тут завжди виникає питання, слухати або не слухати думку народу і які висновки робити", – каже правозахисник.

Один з розробників проекту нового Кримінального кодексу Микола Хавронюк вказує на сумнівні правові підстави, як самого опитування в ході місцевих виборів, так і першого питання про "довічне покарання корупціонерів".

Він звертає увагу, що у Конституції прямо записано, що найбільшою цінністю в Україні є людина, її життя, права і свободи. Відповідно, саме суворе кримінальне покарання – довічне ув'язнення – передбачено лише за вбивство кількох осіб з обтяжуючими обставинами. Зараз в Україні близько 1,5 тисячі людей сидять за такий злочин.

"У нас за найстрашніший злочин – вбивство – встановлено довічне позбавлення волі, і ми не маємо права прирівнювати до життя людини будь-яку іншу матеріальну цінність. Якщо ми прирівнюємо хабарництво до вбивства, то цим самим ми знижуємо цінність людського життя. А це просто неприпустимо", – підкреслює Хавронюк у коментарі РБК-Україна.

До того ж він звертає увагу на існування принципу пропорційності в кримінальному праві, тобто покарання має бути пропорційне тяжкості злочину. "Так, за корупцію можна давати довічне. Але не ув'язнення, а довічне звільнення з посади", – резюмує юрист.

На його думку, подолати корупцію може не суворе покарання, а комплекс ефективних заходів щодо її запобігання.

У правлячої партії "Слуга народу" кажуть, що всі негативні заяви експертів – це тільки їхня думка". Так, заступник голови антикорупційного комітету Верховної ради Галина Янченко (СН) у коментарі РБК-Україна вказує на "важливий меседж", який намагається донести Зеленський, піднімаючи тему корупції.

"Корупція в Україні вже переросла рівень, так скажімо, проблеми і стала питанням ціннісним. Тому меседж, який сказав президент, це фактично меседж тим корупціонерам і тим, хто тільки замислюється про таку можливість. І це дуже правильний посил саме українському суспільству", – впевнена вона.

Перспективи ініціативи

Депутат від "Слуги народу" також не бачить проблем у тому, щоби реалізувати ініціативу Зеленського, якщо її підтримає народ. За її словами, після "всеукраїнського опитування" фракція і Офіс президента зможуть зайнятися розробкою відповідного законопроекту.

"Якщо говорити про технічну сторону питання, то це теж можливо. Необхідно просто внести зміни в законодавство, щоб посилити відповідальність за особливо тяжкі злочини, пов'язані з корупцією", – додала Янченко.

Правозахисник Захаров переконаний, що мова не буде йти ні про які законодавчі процеси. "Я впевнений, що навіть у правлячій партії є достатньо людей, які знають, що це виносити взагалі нікуди не можна", – підкреслює голова ХПГ.

Юрист Хавронюк також звертає увагу, що найжорстокіші види покарань за економічні злочини ніде в світі не практикуються, крім тоталітарного Китаю. Крім того, він говорить, що саме поняття "корупція" вкрай різноманітне та містить не тільки неправомірні дії чиновників, але і, наприклад, хабарі з боку пересічних громадян.

Депутат Янченко розкриває ключовий, на її думку, аспект всенародного опитування. Вона вказує, що влада неодноразово говорила про необхідність "народовладдя" і послідовно йде до реалізації цього принципу.

"Ключове в цьому питанні це те, що не важливо, що думаю я, не важливо, що думають інші депутати, і навіть не важливо, що думають експерти. Важливо лише те, що думають люди і який є актуальний запит. У відповідності з цим повинні діяти і президент і парламент. Запит суспільства повинен бути реалізований і політики повинні відповідати на цей запит", – впевнена заступник голови антикорупційного комітету.