Битва за Київ: хто битиметься з Кличком за владу в столиці

Вибори в Києві задовго до початку офіційної кампанії перетворилися в боротьбу загальнонаціонального масштабу. Позмагатися з Кличком за пост мера хочуть майже два десятки кандидатів. Більшість із них це нинішні та колишні народні депутати.

Але незважаючи на обойму політичних "важковаговиків", що вийшли на столичний "ринг", шанси в чинного мера залишитися у своєму крісло дуже високі. Набагато більше інтриги в тому, хто отримає контроль над Київською міською радою. Саме на це зараз кинуті зусилля більшості партій, що беруть участь у столичних виборах.

Хто на рингу

З останнього дослідження, яке проводила група "Рейтинг" на початку вересня, випливає, що знову віддати свій голос за Кличка може майже 44% киян. У команді мера сподіваються до дня голосування наростити цю цифру хоча б до 50%, щоб обмежитися одним туром виборів.

"27 мільйонів гривень з бюджету, які необхідні для проведення другого туру в Києві, будуть дуже доречнимиі в боротьбі з "ковідом", для захисту людей, для багатьох інших питань, які щодня вирішуються в місті, тому в першому турі зацікавлені всі кияни і ми, звичайно, для цього працюємо", – сказала РБК-Україна керівник передвиборчого штабу УДАРу Оксана Продан.

Інші кандидати, які збираються скласти конкуренцію Кличко, відчутно від нього відстають. Але навряд чи всі з них включилися в цю боротьбу задля перемоги. Вибори мера столиці – відмінний майданчик, щоби нагадати про себе і "прокачати" власний політичний рейтинг. Зовнішня реклама з обличчями та іменами кандидатів, що заполонила Київ, так чи інакше кидається в очі його жителям.

Плюс для багатьом всеукраїнським політичним силам не годиться ігнорувати кампанію в столиці. А тому нехай навіть не особливо перспективного кандидата, але варто висунути.

Згідно з уже згаданим моніторингом "Рейтингу", слідом за Кличком в рейтинговій таблиці йде відомий телеведучий, шоумен Сергій Притула, якого висунув "Голос". За даними опитування, на початку вересня він міг би набрати майже 10% голосів.

Розмови про його висунення велися в політичних колах ще за півроку до виборів, але сам він не квапився з відповіддю. Тільки в серпні переговори про похід Притули на вибори обернулися для "Голосу" успіхом. Його участь у "мерських" перегонах – незалежно від того, яким буде їхній результат – може "підтягнути" рейтингові позиції партії Вакарчука на виборах до Київради.

Зважаючи на те ж опитування, до "другого місця" з мінімальним відривом один від одного підбираються відразу четверо кандидатів. На вихід до другого туру, якщо він таки відбудеться, претендує нардеп Ірина Верещук, яка йде від "Слуги народу". Вона набрала найбільше голосів на внутрішньопартійних праймеріз, обійшовши чотирьох своїх колег по фракції.

Починаючи з весни на Банковій "приміряли" й інших кандидатів на Київ – головного санітарного лікаря Віктора Ляшка і актрису зі "Студії Квартал 95" Олену Кравець. Але приблизно за тиждень до партійних міні-виборів у команді Зеленського неофіційно визнали, що все ж зупинилися на кандидатурі Верещук.

Після праймеріз Зеленський пояснив, що за Верещук проголосувало більшість членів фракції і в неї була найвища соціологія, порівнюючи з іншими кандидатами від СН.

"З точки зору соціології у Ірини був високий бал. У неї було вже два бали. Мені не треба було нічого вирішувати. Я дійсно підтримав рішення партії", – заявив тоді президент.

До того ж співрозмовники у фракції пояснювали виданню, що на відміну від інших кандидатів, яких розглядали в ОП, у Верещук був нормальний "баланс" рейтингу, антирейтингу і впізнаваності. На руку їй також зіграв досвід у місцевому самоврядуванні. З 2010 по 2015 рік вона була міським головою Рави-Руської у Львівській області.

Водночас у фракції знайшлося чимало тих, хто називав праймеріз "фікцією". Також у правлячій партії відзначали підтримку Верещук з боку Банкової. Деякі співрозмовники з лав "слуг народу" не під запис нарікали, що, вибравши Верещук, нібито віддали Київ Кличку.

За результатами останнього дослідження "Рейтингу", Верещук отримала б майже 7% голосів. Поруч із нею в соцопитуванні йдуть бізнесмен Андрій Пальчевський, який також веде на вибори свою власну партію "Перемога Пальчевського", екс-голова КМДА Олександр Попов від "Опозиційної платформи – За життя" і нардеп від "Батьківщини" Олексій Кучеренко.

Але тут важливо підкреслити, що всі ці заміри проводилися ще на початку вересня. На той час ще не було відомо фінального переліку всіх кандидатів, які націлилися на столицю. З тих пір великі соціологічні компанії не публікували електоральні дослідження по Києву. Крім того, за два місяці найбільш активної фази виборчої кампанії рейтинговий розклад, ймовірно, зміниться.

Пул підтримки

Станом на початок вересня однозначного фаворита серед партій, які йдуть до Київради, немає.

Останнє дослідження "Рейтингу" показує, що перше місце і приблизно 24% на виборах у столиці може отримати УДАР. Усе одно цього недостатньо, щоби завести одноосібну "промерську" більшість у раду, якщо на виборах міського голови знову переможе Кличко. І в цьому зараз полягає один із головних клопотів його штабу.

"Звичайно, меру потрібна максимальна команда в міській раді для реалізації всіх планів і проектів з максимальною для киян ефективністю", – сказала виданню Оксана Продан.

Друге і третє місце – у "Слуги народу" (13,6%), і "Європейської солідарності" (13,1%). За інформацією РБК-Україна, таку ж трійку лідерів демонструють більш свіжі закриті заміри штабів Кличка і ЄС.

Висока ймовірність того, що саме з однією із цих політичних сил УДАРу доведеться створювати так звану коаліцію (для місцевих рад такої вимоги в законодавстві немає) або ситуативний союз.

Теоретично приєднатися до цієї більшості можуть і інші політсили. За даними згаданого опитування "Рейтингу", до Київради також заходять "Голос", "Батьківщина" і ОПЗЖ. Усі вони на початку вересня набирали в районі 8%. Інші партії можуть не подолати п'ятивідсотковий бар'єр.

За словами Продан, говорити про формування будь-якої коаліції у міськраді ще рано. У "Слуги народу" також поки зберігають мовчання щодо можливої співпраці з УДАРом. Тоді як у Порошенка ще на старті кампанії заявили про готовність підставити "плече" Кличку.

"Ми категорично не будемо створювати коаліцію з ОПЗЖ, а також з партіями, де будуть депутати-вихідці з Партії регіонів. Якщо такі пройдуть до Київради. З усіма іншими, хто поділяє наші європейські цінності, ми можемо розглядати можливість коаліції. Насамперед, це УДАР, "Голос", можливо, "Батьківщина", – пояснив РБК-Україна керівник секретаріату ЄС, народний депутат Максим Саврасов.

Місяцями в "Євросолідарності" намагалися переконати Кличка і УДАР піти на місцеві вибори єдиною колоною. "Після того, як він відмовився, це вилилося у їхню публічну істерику", – сказало РБК-Україна джерело в оточенні мера.

Спочатку в ЄС виклали відео, в якому вже відкрито запропонували Кличку йти в мери під прапорами їхньої політсили. Потім "полоскотати нерви" нинішнього мера мали агітаційні борди з зображенням Петра Порошенка, розвішані по Києву. Сам він балотуватися в мери не став. Знайти іншого підходящого кандидата, який би міг скласти реальну конкуренцію Кличку, партії також не вдалось.

"Багато наших виборців позитивно ставляться до Кличка як до мера. Якщо б ми зараз пішли в атаку на нього, це могло зіграти нам у мінус", – пояснив один зі співрозмовників у штабі ЄС.

Але це ніяк не заважає кандидатам від партії Порошенка публічно критикувати команду УДАРу, яка йде до Київради. У результаті на з'їзді "Євросолідарність" оголосила, що не буде висувати свого кандидата в мери, а натомість підтримає Кличка.

Щоправда, у відповідь він дав зрозуміти, що цього не потребує. Один зі співрозмовників у команді мера сумнівається в можливості коаліції між УДАРом і ЄС, зважаючи на минулий досвід їхніх взаємин.

"Стільки разів, скільки вони нас кидали, вже немає довіри. Але знову ж таки: ніколи не говори ніколи. Все буде залежати від того, які партії зайдуть і скільки нам бракуватиме голосів. Можливі ж і спільні ситуативні голосування", – пояснило джерело.

Звинувачення в "кидках" співрозмовники в "Євросолідарності" спрямовують і у бік Кличка, пригадуючи про торішні переговори піти разом на дострокові парламентські вибори.

Тоді, за інформацією видання, у Порошенка і Кличка вже домовилися про спільну участь у виборах в Раду. Однак через кілька днів мер записав відеозвернення, у якому заявив, що УДАР піде на вибори окремо і покликав очолити його партію Міхеїла Саакашвілі. Хоча Кличко інформацію про торішню угоду із "Солідарністю" заперечував.

"У нього є амбіції на Раду і, можливо, йти в президенти. Для цього, зрозуміло, йому потрібно підняти власну партію. Так що в чомусь його мотивацію можна зрозуміти", – вважає джерело в команді Порошенка.

Зараз у ЄС хочуть отримати якомога більше місць у Київраді, щоби, по-перше, взяти "реванш" після минулорічних невдач. По-друге, щоби довести Кличку, що можуть обійтися і без нього.

Сам він не дарма не поспішає ділити партії на друзів і ворогів. Тісний союз із "Євросолідарністю" означає повернення в конфронтацію з Банковою. На цей випадок у ОП є свої інструменти, як "приборкати" опонента. Наприклад – розвести посади мера і глави КМДА, ухваливши новий закон про столицю.

Про цю ідею в Зеленського говорили ще минулої осені і знову повернулися до неї на початку вересня. Тоді переможцю на виборах мера залишаться дуже урізані повноваження. А реальна влада відійде голові міської адміністрації, якого призначає президент.

У політичних колах вже другий місяць подейкують, що на цю посаду на Банковій пригледіли Ірину Верещук. Але якщо вона не вийде до другого туру, репутаційно це може "підбити" її шанси очолити КМДА. У коментарі РБК-Україна Верещук заявила, що не розглядає можливість зайняти цей пост, оскільки ніхто їй не пропонував.

"Зараз я балотуюся на посаду Київського міського голови і хочу перемогти. Щодо розділення посад мера і голови КМДА, вважаю, їх треба розділити. Але для цього треба прийняти новий Закон про столицю. Рік тому Рада ухвалила в першому читанні законопроект №2143-3 "Про місто Київ - столицю України". Подивимося на голосування в залі. Сподіваюся, що новий закон про столицю ми проголосуємо найближчим часом", – зазначила депутат.

***

Не маючи більшості в Київраді, майбутній мер ризикує перетворити свою п'ятирічну каденцію в постійне "бодання" з міськими депутатами. За такого сценарію він буде змушений щоразу домовлятися про голоси під потрібні рішення взамін на щось. Або – брати собі в партнери представників інших фракцій і партій, які, з одного боку, допоможуть йому забезпечити більш-менш перманентну більшість у раді. Але з іншого – розділять із ним і владні важелі.

Цей набір опцій підвищує ставки в боротьбі за місця в міськраді. Як для майбутнього переможця "мерських" перегонів, так і для тих, хто не плекає особливих надій на успіх у ній.