Чинний мер Одеси Геннадій Труханов хоче втретє переобратися на свою посаду. На вибори він йде від партії "Довіряй справам", яку ж і очолює. Про те, що відомо про кандидата, який керує Одесою вже шість років - у матеріалі РБК-Україна.
Геннадій Труханов побореться за третю каденцію на посту мера Одеси. На цю посаду його висунула його ж партія "Довіряй справам". Політсила Труханова також братиме участь у виборах до місцевих рад Одеської області.
Труханов народився 17 січня 1965 року в Одесі. У 1986 році закінчив Одеське вище артилерійське училище ім. Фрунзе (зараз - факультет Одеського інституту сухопутних військ), спеціальність - інженер з ремонту та експлуатації артилерійської техніки та озброєння.
У старшому віці Труханов отримав ще дві вищі освіти. У 2006 році - в Київському національному університеті внутрішніх справ, кваліфікація "юрист". І в 2013-му - в Одеському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президенті України.
З 2003 року Труханов є президентом Української національної федерації таїландського боксу "Муей-Тай", а з 2014 року - ще й Європейської федерації таїландського боксу.
Після закінчення артилерійського училища Труханов проходив військову службу в Північно-Кавказькому військовому окрузі Збройних Сил СРСР. У 1992 році звільнився з лав Збройних Сил у званні капітана.
Тоді Труханов пішов в бізнес. У 1992 році керував охороною малого науково-виробничого підприємства "Мінімакс". Після цього, до 1996-го був директором охоронної фірми "Капітан і Ко".
На початку 2000-х Труханов працював у "Лукойл", консультуючи керівництво в питаннях безпеки.
C 2004 по 2007 рік був помічником-консультантом одного з депутатів Верховної ради. Потім рік обіймав посаду радника директора зі зв'язків з державними органами та громадськістю в приватному підприємстві "Укртрансконтейнер".
З 2008 по 2011 рік Труханов був Регіональним представником Державного комітету України у справах ветеранів в Одеській області.
У 2012 році працював заступником гендиректора по роботі з клієнтами в "Бруклін-Київ", яка займається стивідорними послугами (завантаження-розвантаження, зберігання вантажів тощо). Потім змінив місце роботи на Верховну раду.
На парламентських виборах восени 2012 року "Партія регіонів" висунула Труханова кандидатом у народні депутати в одному з округів Одеси. Він отримав перемогу з 61% голосів.
До цього, з 2005 року Труханов тричі обирався депутатом Одеської міської ради. Під час останньої каденції очолював більшість, керуючи в міськраді фракцією ПР.
Будучи членом правлячої партії, в січні 2014 року Труханов проголосував за "диктаторські закони". Це блок ініціатив, які приймалися Радою, щоб "приглушити" акції протестів в період Революції Гідності.
Незабаром після Майдану, в травні Труханов переміг на позачергових виборах мера Одеси (на той момент ця посада була вакантною майже півроку). Його головним суперником був тодішній нардеп від УДАРу Едуард Гурвіц, який раніше вже керував Одесою. До речі, в цьому році він знову бере участь в гонці за крісло одеського мера.
На чергових місцевих виборах у 2015 році президентська політсила "Блок Петра Порошенка" висунула проти Труханова Олександра Боровика - соратника екс-голови Одеської ОДА Михайла Саакашвілі. Але навіть його активна участь в кампанії Боровика не завадила перемозі Труханова: він переобрався мером Одеси в першому турі з майже 53% голосів. А створена ним перед виборами партія "Довіряй справам" з великим відривом перемогла на виборах до міськради.
У 2019 у політсили з'явився ще один співголова - мер Харкова Геннадій Кернес. Зміни в керівництві проводилися з прицілом на дострокові парламентські вибори. Але потім обидва мери увійшли до першої "п'ятірки" списку "Опозиційного блоку", щоб посилити позиції партії у виборчих перегонах. Втім, подолати п'ятивідсотковий бар'єр це не допомогло.
На місцеві вибори Кернес йде окремо і веде свою власну політсилу "Блок Кернеса - Успішний Харків".
Протистояння між Трухановим і Саакашвілі продовжилося в 2016 році. Політики постійно обмінювалися публічними звинуваченнями і докорами. А члени команди Саакашвілі брали участь в акціях протесту "Одеса без Труханова" під стінами міської адміністрації.
Тоді як раз було оприлюднено міжнародне розслідування про так звані "Panama Papers". Згідно з документами, які отримали журналісти, Труханов нібито володів десятками офшорних компаній і мав громадянство РФ. Сам він цю інформацію заперечив, стверджуючи, що ніколи не оформляв російський паспорт. Але як пізніше з'ясувалося такий паспорт у нього все ж був, правда, в 2017 році Труханов попросив суд його анулювати.
У позові від мера говорилося, що він ініціював перевірку з приводу російського громадянства після того, як ці дані з'явилися в медіа. Суд встановив, що паспорт РФ Труханову видали на основі паспорта СРСР, але визнав це рішення незаконним, тому що він не був зареєстрований на території Росії.
У 2017 році діяльністю мера Одеси зацікавилося НАБУ. Правоохоронці підозрювали його разом з іншими чиновниками міськради і підприємцями в корупційній схемі із заволодіння близько 100 млн гривень міського бюджету. Йдеться про так звану справу "Краян".
За версією слідства, міськрада придбала завод за 185 млн гривень у приватної компанії, яка за півроку до цього викупила збанкрутіле держпідприємство за 11,5 млн гривень. Правоохоронці вважають, що міськрада придбала завод за свідомо завищеними цінами. А отримані від цієї оборудки кошти учасники змови нібито збиралися легалізувати через фіктивну фірму.
У лютому 2018-го Труханова затримали, але суд відпустив його на поруки нардепа від БПП Дмитра Голубова. Цікаво, що "поручитель" мера складе йому конкуренцію на цих виборах.
У липні минулого року Малиновський районний суд Одеси виправдав Труханова та інших чиновників Одеської міськради, визнавши їх невинними у справі "Краян".
Втім, на цьому історія взаємин Труханова з правоохоронцями не завершилася. Цього року САП повідомила меру про підозру в недостовірних відомостях у декларації за 2017 рік.
Крім того, на розгляді Вищого антикорупційного суду знаходиться ще дві справи про звинувачення Одеського міського голови. Перша стосується декларування недостовірної інформації за 2015-2016 роки. Друга - апеляція у справі "Краян".