Боротьба за голоси: якими порушеннями запам'яталися місцеві вибори

В кінці жовтня на чергових виборах у місцеві органи влади українці голосували на майже 30 тисячах виборчих дільницях. Боротьбу за електорат вели близько 270 тисяч кандидатів на всіх рівнях. Частина з них використовувала різноманітні злочинні схеми для того, щоб "пролізти у владу". Стежити за порядком на виборчих дільницях та при підрахунку голосів була покликана Національна поліція.

Нових проблем правоохоронцям додало і всенародне опитування від президента Володимира Зеленського на виході з виборчих дільниць. Частина політичних опонентів чинної влади закликала громадян бойкотувати цей "екзит-пол". Вони також вимагали від поліції розслідувати обставини його проведення.

Станом на 4 листопада Нацполіція повідомила, що за час виборчого процесу були отримані майже 16 тисяч повідомлень про порушення на виборах і відкрито близько тисячі кримінальних справ. Майже четверта частина від усіх заявлених порушень припала безпосередньо на день голосування 25 жовтня.

Ці дані істотно контрастують з досвідом минулорічних виборчих кампаній. Наприклад, в день позачергових парламентських виборів 21 липня 2019 року поліція отримала всього близько двох тисяч повідомлень про порушення. Приблизно таку ж цифру зафіксували і 31 березня минулого року в ході голосування в першому турі президентських виборів.

Нинішня кампанія здивувала не тільки зростанням кількості правопорушень, але і їх різноманітністю.

Порушення з фантазією

Більшість скоєних кримінальних злочинів стосуються перешкоджання реалізації виборчого права та підкупу виборців. Так, наприклад, в Податковій академії (зараз – Університет Державної фіскальної служби) в Ірпені (Київська область) був затриманий керівник одного з факультетів, який нібито розіслав курсантам в соцмережах вимогу проголосувати за певного кандидата у місцеву раду. За "правильне" волевиявлення учням обіцяли по 1,5 тисячі гривень.

В Міжгір'ї (Закарпатська область) голос виборця зловмисники оцінили дешевше. Поліція затримала трьох місцевих мешканців, які пропонували виборцям по тисячі гривень за підтримку певного кандидата.

В таку ж суму оцінили підтримку електорату і в Святошинському районі Києва. Тут підозрювана, за версією правоохоронців, організувала схему незаконного підвозу "виборців" з Житомирської області. Поліція зупинила два автобуси з людьми, які за тисячу гривень погодилися віддати свій голос на певній дільниці в столиці. Жінці, яка організувала цю схему, загрожує до семи років в'язниці.

За підсумками виборчої кампанії виявилося, що найбільшу кількість порушень було зафіксовано у Київській області. Джерело РБК-Україна в поліції столичного регіону каже, що правоохоронці намагалися припиняти всі випадки підвезення виборців – іноді доходило до абсурду.

"Ми взагалі всю оперативну інформацію, яка надходила, намагалися перевіряти. Був такий випадок у Василькові, коли зупинили автобус, пасажирів доставили у відділення поліції, але виявилося, що люди просто їхали у своїх справах і не були ніяк пов'язані з виборами", – зазначив співрозмовник.

У той же час, за його словами, поліція вчасно зупинила незаконні підвезення виборців відразу на кількох округах в Києво-Святошинському районі і затримала організаторів.

При цьому він визнає, що таких активних "каруселей" на минулих виборах не було. Голова Національної поліції Ігор Клименко також зазначив активне застосування цієї схеми 25 жовтня на даних виборах.

Голова правління громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська каже, що використання такої термінології внесло певну плутанину.

"Всі по-різному розуміють, що таке "каруселі". Тому що "каруселі" базові, які були у 2004 році, – це коли виноситься з дільниці бюлетень і передається виборцю на вулиці вже заповненим, а потім вкидється в урну, а потім виноситься новий порожній бюлетень Таких фактів в цей раз не було зафіксовано взагалі", – пояснила вона в коментарі РБК-Україна.

Те, що зараз поліція називає "каруселлю" – це прописування на виборчому окрузі громадян і спеціальний підвіз їх на дільницю в день голосування.

Абсолютним нововведенням останньої виборчої кампанії стало створення "фейкових" комісій і навіть місцевих рад. Так, у Соснівці (Сумська область) у день голосування відкрилися одразу дві виборчі дільниці з однаковими номерами. Причому голосування на "фейковій" дільниці відбувалося навіть більш активно, ніж на справжній.

Як пояснили в обласній прокуратурі, голова сільради Соснівки Ганна Онікієнко виступила проти приєднання села до сусіднього ОТГ (об'єднана територіальна громада, – ред.) і вирішила самостійно організувати вибори на своїй території.

Така "самодіяльність" не залишилася без уваги правоохоронців. Голова "фейкової" виборчої комісії, вчителька молодших класів місцевої школи, отримала підозру у самовільному присвоєнні владних повноважень і може сісти за ґрати на 7 років.

У Запоріжжі після виборів пішли навіть далі. В кінці жовтні поліція, прокуратура і СБУ викрила групу злочинців, які намагалися створити "фейкові" районні ради в місті. Діючі ради вони хотіли ліквідувати і активно закликали до цього місцевих жителів.

Активна протидія

У Міністерстві внутрішніх справ вважають, що в цілому впоралися зі своїми обов'язками на цих виборах. "Місцеві вибори в Україні відбулися і в цілому були безпечні. Вони були такими, які дозволяють сформувати місцеві органи влади", – резюмував заступник глави МВС Антон Геращенко.

На його думку, поліція та інші структури МВС ефективно виконали свої завдання щодо забезпечення безпеки на виборах. Він закликає враховувати те, що на майже 30 тисяч дільниць прийшли близько 10 млн громадян. "Враховуючи це, кількість порушення відносно невелико", – додав Геращенко.

Керівник ОПОРА Айвазовська також позитивно оцінює роботу правоохоронців. Серед очевидних плюсів вона зазначила оперативне інформування та реагування з боку поліції на порушення. Збільшення їх кількості експерт пов'язує зі зміною виборчого законодавства.

Зокрема, мова йде не лише про запровадження нової виборчої системи, але і про нове визначення в кримінальному законодавстві таких понять, як, наприклад, підкуп виборців і незаконна агітація. Більш конкретний опис таких злочинів привів до того, що поліції стало легше їх фіксувати і розслідувати.

Айвазовська наголосила, що місцеві вибори не можна порівнювати з парламентськими і президентськими, враховуючи набагато більшу кількість зацікавлених сторін, конфліктів локального рівня і незаконних дій фігурантів. "Питання зростання порушень – це питання не до поліції, а до учасників виборчого процесу", – підсумувала експерт.

Крім того, вона впевнена у зростанні правосвідомості населення. Так, Айвазовська звернула увагу, що ще в 2018 році, згідно з опитуванням, лише 16% виборців готові були звертатися в поліцію у разі порушення їх виборчих прав.

Нових даних по цій статистиці немає, але, наголосила співрозмовниця, за її відчуттям зараз таких громадян "незрівнянно більше".

Чергову виборчу кампанію керівництво Національної поліції і Міністерства внутрішніх справ може занести собі в актив. Навіть збільшення числа зареєстрованих порушень експерти швидше пояснюють активною роботою поліції і довірою виборців, ніж реальним погіршенням виборчих процесів.

Основні спостерігачі – громадянська мережа ОПОРА – у своєму звіті визнають, що зафіксовані порушення "могли суттєво вплинути на результати виборів". Але в той же час підкреслюють, що волевиявлення в цілому минуло відповідно до законодавства України.