Говорить Україна. Навіщо Зеленському потрібне опитування на місцевих виборах

Президентська кампанія Володимира Зеленського, по суті, будувалася на одному головному меседжі – майбутнє країни повинні визначати не чиновники і політики, а народ. Правда, про конкретний механізм як реалізувати це гасло в публічній площині мова не йшла.

"Слуга народу" (СН) після перемоги на виборах до Верховної ради почала роботу над цілим пакетом законопроектів "про народовладдя". На даний момент парламент розглянув лише один з них – про всеукраїнський референдум, і то тільки в першому читанні.

У кінці серпня одна з великих соціологічних компаній провела закрите дослідження, кілька запитань стосувалися ставлення виборців до "консультативного опитування від президента" в ході місцевих виборів. Тоді ж цю ідею в приватних бесідах почали просувати депутати від СН. Нібито головна мета – підвищення явки, тому деякі запитання повинні торкатися тем, які цікаві молодому виборцю.

Час для розмови

У вівторок, 13 жовтня, Володимир Зеленський анонсував проведення всеукраїнського опитування. Він нагадав, що парламент готується закріпити механізм народовладдя в законодавстві, але поки що "ніщо не заважає просто поговорити відверто".

"25 жовтня на виборчій дільниці я задам тобі п'ять важливих питань. Про те, що ми обговорюємо на вулиці, на кухні і в інтернеті. Про що сперечаємося з друзями, батьками або таксистами. Про те, що раніше ніколи не запитували. П'ять важливих питань, щоб дізнатися твою думку", – сказав президент в свіжому зверненні.

При цьому самі питання він пообіцяв оголосити пізніше. Поінформовані співрозмовники видання кажуть, що вони будуть з'являтися з середи – по одному в день. Офіційно ні в Офісі президента, ні у фракції "Слуга народу" їх зміст не розкривають. Однак РБК-Україна вдалося дізнатися дві можливі теми опитування: легалізація медичного канабісу та зменшення виборчого віку до 16 років.

Парламентська опозиція вже розкритикувала пропозицію Зеленського провести опитування в день голосування. Так "Голос" і "Європейська солідарність" вважають, що воно може бути використане в російських інтересах і загрожувати національній безпеці, наприклад, якщо буде піднято питання особливого статусу Донбасу. У "Батьківщині" назвали ідею президента "потішним опитуванням", яке не передбачене жодним законом.

Водночас на Банковій запевняють, що серед питань не буде "спекуляцій навколо Донбасу та інших класичних провокаційних тем, які історично використовуються політичними групами у своїх агресивних пропагандистських фейках". Джерело РБК-Україна додало, що попри "шалений опір" окремих політиків опитування все одно проведуть.

"Остаточний формат оголошеного президентом опитування прямо зараз ще визначається, логістику узгоджують з усіма відомствами, що мають відношення до проведення виборів. Процедура, безпека, кількість спеціальних додаткових бюлетенів, волонтерські групи-організатори", – уточнив співрозмовник.

Найбільше критики викликала фраза Зеленського, що питання будуть задані на виборчих дільницях, хоча законних підстав для цього немає. На початку вересня низка депутатів від "Слуги народу" внесли в Раду законопроект з пропозицією дати Центральній виборчій комісії (ЦВК) право проводити опитування громадської думки. До голосування справа так і не дійшла.

Заступник голови фракції СН Євгенія Кравчук підтвердила, що опитувати виборців будуть не на території ділянок, а поруч з ними. Займатися цим буде не ЦВК, і не партія, а якась "окрема структура" не за бюджетні гроші. За її словами, деталі пізніше розкажуть представники президента.

За інформацією РБК-Україна, зараз в Офісі президента розглядають такий варіант: опитування хочуть провести у формі екзитполу, волонтери в наметах біля виборчих дільниць запропонують людям заповнити анкети з п'ятьма запитаннями і варіантами відповідей "так"/"ні". Всього планується надрукувати 5 мільйонів таких "бюлетенів".

Проте питання фінансування цього заходу досі залишається відкритим. До першого туру президентських виборів 2014 року уряд також планував провести консультативне опитування, але цю ідею не підтримала Верховна рада. На нього хотіли виділити 30,8 млн гривень (близько 2,7 млн доларів за тодішнім курсом). При цьому передбачалося, що опитування буде проведено на потужностях виборчих комісій. Ймовірно, екзит-пол "з нуля" по всій країні обійдеться дорожче.

Воля народу

Напевно відомо лише те, що таке опитування не несе ніяких юридичних наслідків. Це підтвердили і в Офісі президента. Волонтери не мають права фіксувати особисті дані респондентів, контролювати "голосування" також фактично неможливо.

Якщо мова йде про класичний екзитпол, то саме анонімність учасників забезпечує правдивість результатів. Але цей процес буде законним лише в тому випадку, якщо опитування будуть проводити вже після виходу громадянина з дільниці, пояснила РБК-Україна координатор Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська.

"Питання в тому, кого будуть опитувати і коли: до голосування або після. Тому що якщо до, то це може впливати на волевиявлення виборців. Близько 10% громадян визначаються за кого вони будуть голосувати безпосередньо в приміщенні для голосування. Ця цифра значна для того, щоб впливати на кінцевий результат", – уточнила експерт.

Ще одне важливе питання: довіра до результатів такого опитування. Політолог Володимир Фесенко упевнений, що якщо його проведуть силами волонтерів, то воно стане "недешевою забавкою", результати якої навряд чи можна використовувати в політичних цілях – наприклад, наполягати на голосуванні за якийсь законопроект, апелюючи до "волі народу". Інша справа, якщо за справу візьмуться професійні соціологи.

"Можна домовитися з соціологічними центрами, які будуть проводити екзитполи, щоб по всій країні людям на виході з дільниць запропонували відповісти на ці питання. Вибірково, але масово, тоді це буде опитування. Не всеукраїнське, не повне, але опитування за соціологічною методикою, яке можна брати до уваги. Як на мене, це найоптимальніший варіант, тому що не буде питань до результату опитування, його будуть контролювати соціологічні структури", – пояснив Фесенко.

РБК-Україна опитало кілька великих соціологічних компаній, але там сказали, що до них з такою пропозицією поки ніхто не звертався. Водночас генеральний директор КМІС Володимир Паніотто сумнівається, що в опитуванні, яке запропонував Зеленський, є сенс з точки зору соціології. Мовляв, такий екзит-пол буде коштувати в десятки разів дорожче соцопитування з репрезентативною вибіркою.

За словами експерта, масове опитування має сенс, коли треба максимально точно встановити відсоток прихильників певної ініціативи. За його словами, звичайне соцопитування дає похибку 3-5%, у той час як екзит-пол – 1-2%.

"Але якщо ми щось вимірюємо і одна думка має перевагу над іншою всього в декілька відсотків, то країна ділиться навпіл, і я не думаю, що варто приймати таке рішення. Як на мене, то досі референдуми проводилися не для того, щоб дізнатися думку, а щоб її легітимізувати, іноді навіть в обхід парламенту, через пряму дію", – додав Паніотто.

У чому ж сенс ідеї Зеленського? Фесенко вважає, що мобілізація електорату – це найбільш логічна версія бажання влади провести опитування у день виборів. На його думку, у такому разі, як мінімум, два питання повинні зацікавити молодого виборця, одне з них може стосуватися легалізації медичного канабісу.

Політолог додав, що з точки зору обіцянок президента було б логічно також винести на голосування питання, які стосуються його конституційних пропозицій. Серед них: скорочення кількості депутатів у парламенті, можливість позбавлення мандату і "законодавча ініціатива народу".

"Поки що я це розглядаю як якийсь експеримент. Нестандартне рішення в стилі Зеленського. Таким чином вони ламають логіку фінішного етапу виборчої кампанії. Ви ж бачите як всі зніяковіли зараз. В останні дні будуть обговорювати питання цього опитування. Як перехоплення ініціативи трохи, можливо, це спрацює на мобілізацію", – зазначив політолог.

Згідно вересневим опитуванням соціологічної групи "Рейтинг", базовий електорат СН (34%) – це люди від 18 до 29 років. Тоді як останнє дослідження показує: виборці з цієї вікової групи найменше впевнені у тому, що дійдуть до дільниць у день голосування – тільки 41%, хоча ще кілька тижнів тому таких було ще менше – 32%.

Ольга Айвазовська пояснила, що юридичних наслідків опитування від Зеленського мати не буде, а ось політичних може бути кілька.

"Це може бути інформаційна хвиля, яка трохи приглушить дискусії навколо нездатності виборчих комісій підрахувати результати, великої кількості "ковідних" хворих серед членів комісій і так далі. Може бути і більш довготривалий ефект, наприклад, результати цього опитування ляжуть в основу законопроекту, який може потім подати будь-який депутат", – додала координатор мережі ОПОРА.

Водночас у владі стверджують, що ідея Зеленського в тому, щоб "почути людей" і визначити, які теми хвилюють українців. Віце-спікер Ради і один з ідеологів "Слуги народу" Руслан Стефанчук уточнив, що деякі питання з цього опитування потім можуть винести на референдум. Профільний закон планують прийняти вже в листопаді.