Слабкість бренду. Що чекає "Слугу народу" після місцевих виборів

Підрахунок голосів на місцевих виборах, що відбулися 25 жовтня, у самому розпалі, але вже можна констатувати: "політичного цунамі", яке раніше анонсував глава фракції СН у Верховній раді Давид Арахамія, не сталося.

Переможна хвиля 2019 року, на якій партія Володимира Зеленського змогла розгромити багато місцевих еліт і здобути десятки несподіваних перемог на мажоритарних округах по всій Україні, вже явно закінчилася.

Поразка або перемога

З огляду на дані екзит-полів, партія влади повністю програла вибори в обласних центрах, де її кандидати навіть не змогли вийти у другий тур, за винятком Ужгорода і, за даними самих "слуг", Полтави та Житомира. У міськрадах облцентрів президентська партія, за рідкісними винятками, також навряд чи буде претендувати на домінуючу роль у місцевих коаліціях.

Але, на думку керівника Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимира Фесенка, говорити про катастрофічний провал партії влади на цих виборах все ж не доводиться.

"У порівнянні з минулим роком – так, це серйозне падіння рейтингу. Але в минулому році спостерігалася аномалія, ніколи ні в кого не було такого результату, як у "Слуги народу", і в осяжному майбутньому, ризикну припустити, і не буде. А якщо порівнювати їхній результат з іншими парламентськими партіями, то не все так погано", – сказав політолог.

Зокрема, на його думку, СН за агрегованим рейтингом парламентських партій може опинитися навіть на першому місці, обігнавши "Опозиційну платформу "За життя" та "Європейську солідарність" – за рахунок того, що "слуги", за винятком окремих регіонів на Заході, провели свої фракції в місцеві ради по всій країні.

У будь-якому випадку, співрозмовники РБК-Україна в "Слузі народу" бачать кілька причин отриманих партією результатів. Перша – за час після тріумфальної перемоги на парламентських виборах так і не було розпочато повноцінне партійне будівництво на місцях.

Протягом цього року верхівка "слуг" багато разів пояснювала, що зараз перед владою і керівною партією стоять інші невідкладні завдання: боротьба з коронавірусом та економічною кризою, і в таких умовах займатися партбудівництвом досить складно.

У той же час саме на місцевих виборах наявність добре впізнаваної серед виборців команди особливо важлива. На президентських і парламентських виборах агітаційні завдання багато в чому закривалися за рахунок волонтерів та активної роботи в соцмережах, зараз цей досвід повторити вже не вдалося.

Другою причиною таких результатів у президентській партії називають ідеологію. "Як ви знаєте, ми з часом змістилися від класичних лібералів в центр. У той час як війна неминуче радикалізує суспільство, люди хочуть більш однозначних відповідей, і ті ж ОПЗЖ і "Євросолідарність" такі відповіді дають, а ми як влада собі цього не можемо дозволити", – сказав виданню один із стратегів "Слуги народу".

Нарешті, проти партії влади багато в чому спрацювала і успішна реформа децентралізації, яка була розпочата при минулому президенті і продовжується зараз.

"По суті, зараз будь-кандидат боровся не проти персонально чинного мера, а проти успішних результатів децентралізації. Але на місці нинішніх мерів я б не спочивав на лаврах – через п'ять років люди вже будуть сприймати все це як належне і вимагати більшого", – сказав співрозмовник видання.

З тим, що децентралізація політично зіграла проти "Слуги народу" на цих виборах, згоден і екс-голова Комітету виборців України Ігор Попов. За його словами, головні проблеми, які українці асоціюють з центральною владою – це війна на Донбасі, топ-корупція, безробіття, низькі зарплати і пенсії. І ці проблеми люди в масі своїй вважають невирішеними.

"А ось мери відповідають за ремонт доріг, заміну вікон і так далі, після децентралізації у мерів з'явилися на це гроші, виборці побачили, що в питаннях благоустрою все добре, значить, мера треба підтримати. А в глобальних питаннях великої політики все погано, значить, від партії влади треба тікати", – сказав виданню Попов.

Іншими причинами порівняно низького результату СН він вважає відсутність співмірного з конкурентами медіаресурсу, а також, природно, епідемію коронавірусу і економічну кризу.

Володимир Фесенко, серед іншого, пояснює результат президентської партії низькою явкою серед молоді, яка складає головний електорат "слуг".

"Крім того, ми побачили емоційні гойдалки. Були завищені очікування, особливо від президента, по мірі зростання розчарування знижуються і рейтинги. Це залізна закономірність, вона була у всіх президентів та всіх правлячих партій", – сказав політолог.

Публічно в "Слузі народу" категорично заперечують поразку на виборах, навпаки, вважаючи за краще говорити про досягнуту перемогу. Один з головних аргументів – загальна кількість майбутніх депутатів від СН, яка дійсно може бути вищою, ніж у всіх конкурентів. "Слуги" відправили на вибори найбільше кандидатів – понад 30 тисяч до рад усіх рівнів. І їх показники по країні набагато більш рівномірні, ніж у головних опонентів – ОПЗЖ і "Євросолідарності".

У будь-якому випадку, ейфорії в лавах "слуг" точно не спостерігається – провал по багатьом великим містам на чолі з Києвом не компенсувати ніяким підрахунком числа депутатів сільрад.

"В принципі, я навіть задоволений, що ми не отримали чергову монополію. Монополія в парламенті була дуже шкідлива. Бо монополія завжди вбиває політику – мистецтво узгодження різних інтересів", – сказав РБК-Україна один із старих членів команди Зеленського. За його словами, все залежить від того, чи зможе верхівка партії на чолі з президентом зробити правильні висновки з того, що сталося.

Жорсткі лінії

Голова партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко в розмові з виданням пообіцяв, що висновки з кампанії, безумовно, будуть зроблені. "Будемо аналізувати роботу обласних організацій, штабів, приймати рішення. Коли вляжеться ситуація з коронавірусом, можливо, ми проведемо з'їзд партії, щоб ці рішення імплементувати", – сказав Корнієнко.

Головне питання у зв'язку з підсумками виборів у всеукраїнському масштабі – яи призведе результат "слуг" на виборах до змін у монобільшості, розколу фракції СН і коригування генеральної лінії влади в цілому.

"Я б не сказав, що на даний момент посилюються якісь відцентрові процеси в нашій фракції. Я не бачу передумов для переформатування коаліції і подібних процесів у парламенті", – сказав РБК-Україна Корнієнко. Підстав для дострокового розпуску ВР, ідея якого періодично спливає в медіапросторі, глава президентської політсили також не бачить.

Але за словами співрозмовника видання в президентському оточенні, для тих депутатів монобільшості, хто і так вже "сидів на валізах", результати партії на місцевих виборах будуть додатковим аргументом, щоб будувати своє політичне майбутнє окремо від президентської партії.

Для можливого переформатування більшості в Раді велику роль буде грати результат партії "За майбутнє", яку пов'язують з олігархом Ігорем Коломойським. Про те, що ця депутатська група є потенційним партнером "Слуги народу" в Раді і їхній союз може бути формалізований, РБК-Україна вже писало. Втім, за наявною на даний момент інформацією, "За майбутнє" навряд чи показало той результат, на який могло розраховувати, особливо з урахуванням дуже масштабної рекламної кампанії.

"Якщо у ЗМ буде 5% та більше в цілому по країні, вони почнуть активно качати нас на коаліцію. Якщо не наберуть 5% – менш активно", – сказав впливовий співрозмовник видання в монобільшості. Але розколу фракції СН в осяжній перспективі він, як і інші опитані РБК-Україна "слуги", не чекає.

"Інші політичні гравці, які отримали нормальну підтримку, зможуть піднімати питання про несправедливість розподілу портфелів і держбюджету", – сказав виданню Ігор Попов. За його словами, дві депутатські групи "За майбутнє" та "Довіра", які регулярно допомагають "Слузі народу" своїми голосами, могли б підписати з нею якийсь договір про співпрацю і сформувати нову конфігурацію Кабміну зі своїм представництвом там.

У свою чергу, Володимир Фесенко в переформатування парламенту не вірить. "Ніяку іншу парламентську більшість у цьому складі парламенту просто не можна створити. Частина СН виступає проти союзу з Коломойським, ще більше – проти коаліції з ОПЗЖ, що вже говорити про союз з "Евросолідарністю", – вважає політолог.

Крім того, депутати-списочники по своїй волі навряд чи будуть виходити з лав монобільшості, оскільки це майже автоматично призведе до втрати мандата. А мажоритарники повинні враховувати, що наступну Раду, коли б не відбулися вибори, будуть вибирати за суто пропорційною системою. І отримати прохідне місце в списку якоїсь іншої партії може бути непросто. Тим більше, в "Слузі народу" вже заявили, що будуть активно просувати ідею зі скороченням кількості депутатів до 300 осіб, апелюючи до підсумків президентського опитування 25 жовтня.

Але якісь тактичні кроки у владі за підсумками виборів все ж збираються зробити. За інформацією РБК-Україна, там хочуть активніше залучати депутатів СН до розробки законопроектів, ухвалити нове положення про фракцію та етичний кодекс.

У той же час процес децентралізації, незважаючи на поразку у багатьох регіонах, влада не має наміру згортати. Так, на порядку денному ухвалення законопроекту №3651-д, який закріпить перехід України до нового адміністративно-територіального устрою і правонаступництво між старими і новообраними місцевими радами.

Серед більш глобальних питань можливі певні зрушення щодо Донбасу. "Коли в грудні будемо знову продовжувати закон про "особливий статус", можливі якісь рухи щодо інших донбаських питань", – сказав інформований співрозмовник в монобільшості.

Але він запевняє, що ці рішення не будуть виглядати як поступка проросійським партіям, що показали хороші результати на виборах. За інформацією видання, ще під час кампанії в штабі СН висувалися ідеї зайняти більш жорстку лінію щодо ОПЗЖ і деяких її лідерів. Тоді це рішення не знайшло підтримки, але, можливо, в акуратній формі буде реалізовуватися незабаром.

"З Порошенком у нас взаємовигідна ненависть, вона і наших виборців мобілізує, і його виборців. А ОПЗЖ нас "гризе", як бачимо з виборів, і "гризе" серйозно. І якісь загравання з їх вектором нам не допомагають", – сказав співрозмовник у керівництві "Слуги народу". Там побоюються, що занадто жорсткі рішення можуть натрапляти на відповідну реакцію підконтрольних ОПЗЖ і близьким їй силам облрад – зокрема й деструктивну для України.