ua en ru

Вибори без переможця: хто взяв владу у регіонах України

Вибори без переможця: хто взяв владу у регіонах України Українці не віддали перевагу якійсь одній політсилі (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Парламентські політичні сили не змогли отримати впевнену перемогу на місцевих виборах. В регіонах їхни позиції помітно потіснили локальні проекти і партії мерів. Про те, хто опинився у фаворитах цих перегонів – в матеріалі РБК-Україна.

За підсумками виборів, що пройшли 25 жовтня, виявилося багато фаворитів, але жодного переможця. Жодна з партій не зуміла фінішувати в місцевій гонці з "моновладою" по всій країні.

Незважаючи на те, що деякі виборчкоми вже третій тиждень підраховують бюлетені, фінальна картина голосування вже зрозуміла: правління в регіонах буде роздроблене між різними політичними силами.

З партій "парламентської ліги" у фаворити вибилися "Слуга народу", "Європейська солідарність" та "Опозиційна платформа – За життя". Але у багатьох областях і облцентрах їм не вдалося потіснити так звані регіональні партії і проекти популярних мерів.

Сутичка за мерські посади далася парламентським силам ще складніше. В жодному з великих міст їхні кандидати не отримали перемогу в першому турі і в дуже небагатьох – продовжать боротьбу в другому.

Парламентські легіонери

У "Слузі народу" назвали себе переможцем місцевих виборів за кількістю місць в районних та обласних радах. Згідно з підрахунком президентської партії, вона набирає 20% мандатів в облрадах по всій країні, тоді як її суперникам дісталося менше: у "Європейської солідарності" – 16%, в ОПЗЖ – 13%, у "Батьківщини" – 10%. "П'ятірку" партій, які взяли більше всіх місць в облрадах, замикає "За майбутнє" з 8%.

Чимало експертів і критиків політсили Зеленського вважають її результат, швидше, провалом, а не перемогою. Особливо якщо порівнювати з отриманими нею 43% на парламентських виборах рік тому.

"Парламентські партії виступили більш ніж скромно. Найкращі цифри показала "Слуга народу", але цей успіх дуже умовний: 20% місць в облрадах – це занадто мало для партії влади, яка лише рік тому показала надвисокий результат", – сказав у розмові з РБК-Україна політолог Кость Бондаренко.

У президентській команді зі своєю поразкою категорично не згодні. Там зазначають, що раніше в "Слуги народу" взагалі не було представництва в місцевих радах, але тепер вони "рівномірно" пройшли в органи самоврядування по всій країні.

Згідно з попередніми результатами, "Слуга народу" заведе свої фракції в усі облради (крім Донецької і Луганської – там вибори не проводилися). Плюс політсила взяла лідерство в чотирьох облрадах – Дніпропетровській, Житомирській, Чернівецькій і Сумській.

Тоді як у великих містах підсумки голосування виявилися для президентської політсили не настільки успішними. Її кандидати можуть претендувати у другому турі на мерське крісло тільки в Полтаві та Ужгороді. До того ж, за попередніми даними, у всіх міськрадах обласних центрів партія Зеленського не показала результат вище другого місця. У столиці вона посіла лише п'яте місце з 7,53%, а до Івано-Франківської та Львівської міськради і зовсім не проходить.

Вибори без переможця: хто взяв владу у регіонах України

Минулого року результат політсили Зеленського у Львові також не "зашкалював": там "Слуга народу" посіла третє місце, набравши по місту 15-17% голосів. Але в Івано-Франківську вона була на першому місці з майже 26%. А в Києві – з величезним відривом обійшла всіх конкурентів, отримавши приблизно 36,5%

Першість у столиці на цих виборах вже офіційно взяла "Європейська солідарність". Вона набрала 20,5%, всього лише на піввідсотка випередивши УДАР Віталія Кличка. Минулого року "Євросолідарність" набрала в Києві 16,7%.

У політсилі Петра Порошенка не приховують, що задоволені своїм результатом на місцевих виборах. У "Євросолідарності" підкреслюють, що вони – єдина партія, яка отримала представництво у всіх міських радах обласних центрів і облрадах. Але справи з мерськими виборами йдуть гірше: кандидати від цієї партії вийшли у другий тур тільки у Львові, Рівному та Сумах.

Крім столиці, ЄС посіла перше місце на виборах до міськради Львова та Рівного. Також вона отримає найбільші фракції у чотирьох обласних радах – Львівській, Київській, Рівненській та Тернопільській.

Як і "Євросолідарність", свої рейтингові позиції трохи зміцнила і "Опозиційна платформа – За життя". Вона здобула перемогу в чотирьох облрадах – у Миколаївській, Запорізькій, Одеській та Херсонській. Попередньо політсила проходить в 16 облрад, не потрапляє – в шість.

У Миколаєві партія здобула лідерство на виборах міської ради, а її кандидат буде змагатися у другому турі за посаду мера. Також нардеп від ОПЗЖ вийшов у другий тур виборів градоначальника Одеси.

За словами Бондаренка, і ЄС, і ОПЗЖ показали досить непоганий результат, але, не маючи своїх мерів, вони зможуть лише "задовольнятися" високим відсотком голосів на виборах в місцеві ради. А це аж ніяк не гарантує реальну владу.

"Показавши високі результати на Сході країни, та ж ОПЗЖ усе одно практично не зможе знайти собі партнерів для формування більшості. Навіть маючи показники 20-30%, їм доведеться бути в опозиції. У 2007 році Партія регіонів набрала майже 33% голосів на виборах Верховної ради, але при цьому не змогла створити коаліцію. Так що це свого роду піррова перемога", – припустив Бондаренко.

Показники інших парламентських партій ще скромніші. "Батьківщина" здобула першість в Кіровоградській облраді, а також в Ужгородській та Сумській міськраді. У Сумах її кандидат побореться за крісло мера в другому турі.

За офіційними даними, "Голос" поки проходить тільки до Львівської облради, до міськради Києва, а також рад ще кількох облцентрів. Її висуванець складе конкуренцію у другому турі нинішньому меру Черкас, якого висунула "За майбутнє".

"Я би не пов'язував результат "Голосу" виключно з відходом Святослава Вакарчука. Партія слабо займалася будівництвом своєї розгалуженої структурної мережі. Фінансові звіти за 2019 рік показали, що тільки у "Голосу" і "Слуги народу" не було своїх зареєстрованих місцевих осередків", – сказав виданню голова Комітету виборців України (КВУ) Олексій Кошель.

За оцінкою Бондаренка, непогано "як для першого разу" виступила "За майбутнє". Але і він, і Кошель вважають, що витрачені партією зусилля і ресурси явно неспівмірні з її результатом.

Ця політсили, представлена однойменною депутатською групою в Раді, може похвалитися першістю у Волинській та Хмельницькій облрадах. Також "За майбутнє" отримає найбільші фракції у міськрадах Полтави, Черкас та Луцька. У двох останніх кандидати від цієї політсили будуть претендувати на посаду мера у другому турі.

Ще одна партія, створена на базі парламентської групи – "Довіра", здобула перше місце на виборах в Полтавській облраді.

Місцевий колорит

Одна з особливостей цієї кампанії, яку РБК-Україна пророкувала ще до виборів – це величезна популярність регіональних партій і партій чинних мерів.

"Ще під час виборів в окремих ОТГ ми спостерігали, як самовисуванці або місцеві кандидати, які представляли впливові позапарламентські партії, отримували перші місця. Точно так само і на цих місцевих виборах: серед ключових переможців – представники партій, про яких ми не чули до старту виборчої кампанії. Здебільшого це партії, які представляють міські голови", – говорить Капшук.

Завдяки децентралізації багато градоначальників зуміли за останні п'ять років помітно наростити свою підтримку. Використовуючи навіть частину отриманого ресурсу, мери могли продемонструвати жителям, що в їхньому місті пішли позитивні зміни.

І з цього боку вони напевно виглядають у рази ефективніше, ніж всі їхні попередники, у яких, втім, ні таких ресурсів, ні таких повноважень не було. Як результат – більшість чинних мерів у великих містах або перемогли "в суху", або з чималим відривом вийшли у другий тур.

Наприклад, в Івано-Франківську чинний мер Руслан Марцінків, який йшов від "Свободи", набрав у першому турі 85% голосів. Ця ж політсила здобула лідерство на виборах у Івано-Франківській обласній і міській раді. Схожа ситуація склалася в Тернополі. Нинішній міський голова від "Свободи" Сергій Надал набрав майже 75%, а сама партія взяла перше місце в міськраді.

Вибори без переможця: хто взяв владу у регіонах України

Ще один наочний приклад того, як особистий рейтинг мера проектується на його партію – це голосування в Хмельницькому. У цьому місті Олександр Симчишин, який переобирався на ще одну каденцію від "Свободи", отримав у першому турі 87% підтримки городян. Сама політсила вирішила не брати участь у виборах в області. Натомість і в облраді, і в міськраді першість взяла партія мера "Команда Симчишина". Ймовірно, його консультанти розраховували, що ставка на іменний бренд зіграє успішніше.

І таких прикладів чимало. Партія переможця мерських перегонів Геннадія Кернеса "Блок Кернеса – Успішний Харків" взяла перше місце на виборах і в міській, і в обласній радах. Лідерство в Чернігівській обласній та міській раді отримала партія "Рідний дім" мера Владислава Атрошенка, який набрав 77,5% в першому турі.

У Вінниці "Українська стратегія Гройсмана" отримала перемогу на виборах міськради і облради. А кандидат від цієї політсили Сергій Моргунов зберіг крісло мера відразу за підсумком першого туру. І у випадку з Вінницею, найімовірніше, на ефект рейтингового мера наклалася ще й популярність лідера політсили в цьому регіоні.

Також місцеві партії здобули перемогу на виборах Черкаської облради "Черкащани", і Закарпатської – "Рідне Закарпаття".

"Переможцями стали яказ регіональні проекти, які були створені навколо місцевих лідерів та місцевих еліт. Саме вони будуть формувати владу на місцях. І в кожному регіоні – свій переможець. В цьому сенсі у нас сталася певна фрагментація країни: коли немає якоїсь політсили, яка могла б похвалитися контролем над усіма регіонами", – говорить Кость Бондаренко.

***

Попит на локальні політсили "вистрілив" не тільки через хорошу роботу мерів. Але й тому, що існуючі загальнонаціональні політсили все рідше і рідше задовольняють запити виборців. На місцевих виборах перелік кандидатів і партій ширший, ніж на парламентських, тому простіше підшукати альтернативу.

Тільки навряд чи багато хто з цих місцевих партій вийдуть за межі локальної політики і вирушать штурмувати Верховну раду на наступних виборах. Питання в тому, хто до того часу зуміє завоювати цю велику електоральну нішу "розчарованих та зневірених" – в 2019 році це зробив Володимир Зеленський та його "Слуга народу".